в'язальниця

в'яза́льниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язальниця — -і. Жін. до в'язальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. в'язальниця — В'ЯЗА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до в'яза́льник. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Я. Щоголів); За косарями в'язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв'язуючи їх крутими перевеслами (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах