в'язальниця
в'яза́льниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в'язальниця — -і. Жін. до в'язальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- в'язальниця — В'ЯЗА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до в'яза́льник. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Я. Щоголів); За косарями в'язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв'язуючи їх крутими перевеслами (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах