в'язальник

в'яза́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язальник — -а, ч. Той, хто в'яже (в 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. в'язальник — В'ЯЗА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто в'яже (у 1, 3 знач.). – А багато до неї [машини] треба? – Нащо багато? Всього .. в'язальників з десяток (Панас Мирний); – Чи ба, який косар! Чи ба, який в'язальник, – промовляв старий (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. в'язальник — В'язальник, -ка м. Вяжущій снопы. Словник української мови Грінченка