в'язальник
В'язальник, -ка
м. Вяжущій снопы.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в'язальник — в'яза́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- в'язальник — -а, ч. Той, хто в'яже (в 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- в'язальник — В'ЯЗА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто в'яже (у 1, 3 знач.). – А багато до неї [машини] треба? – Нащо багато? Всього .. в'язальників з десяток (Панас Мирний); – Чи ба, який косар! Чи ба, який в'язальник, – промовляв старий (Л. Словник української мови у 20 томах