габітусний

ГА́БІТУСНИЙ, а, е, спец.

Прикм. до га́бітус.

Для узагальненої оцінки газостійкості рослин використовують показник габітусної стійкості, який об'єднує особливості загальної будови всієї рослини, окремих її органів, клітин і специфіки життєдіяльності загалом (з наук. літ.);

Кристали піриту, що мають різні габітусні форми, походять із різних палеосистем, часто характеризуються однаковим типом провідності (з навч. літ.);

У науковій праці наведено дані фенологічних спостережень, обліків габітусних параметрів та урожайності досліджуваних штамів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me