гадей
ГАДЕ́Й, ю, ч.
Геологічний еон, що тривав від часу утворення Землі й завершився приблизно 3,8 млрд років тому.
У гадей Земля була безжиттєвою, окутаною отруйною для живих істот атмосферою, позбавленою кисню (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me