гадей

ГАДЕ́Й, ю, ч.

Геологічний еон, що тривав від часу утворення Землі й завершився приблизно 3,8 млрд років тому.

У гадей Земля була безжиттєвою, окутаною отруйною для живих істот атмосферою, позбавленою кисню (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me