гадинка
ГА́ДИНКА, и, ж., рідко.
Зменш. до га́дина 1.
На гадинку сонце пече, А з гадинки сочок тече. Возьми [візьми], дівча, коновочку Та й набери того сочку (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гадинка — Гадина, -ни ж. 1) Гадъ, пресмыкающееся животное, змѣя. В'ється, як гадина. Ном. № 3002. Гадина в його словах дихає. Ном. № 2932. Хоч би гадина там сичала, то візьме (такой воръ). Ном. № 11084. Туга коло серця як гадина в'ється. Чуб. V. 473. Словник української мови Грінченка