1. Словник української мови у 20 томах

гадка

ГА́ДКА, и, мн. гадки́, гадо́к, ж.

Те саме, що ду́мка 1–3.

От у таких думках та гадках іде не йде [Маруся], і ноги не служать; і сердиться на себе, чого вона на торг пішла (Г. Квітка-Основ'яненко);

Репрезентант міністерства освіти, як кажуть, виступив з гадкою, що українська література – література народна, для народу, а для цеї останньої, по гадці комісії Кобеко, має лишитися цензура (М. Коцюбинський);

Щодо Мишка, як і взагалі щодо попередніх твоїх гадок, звісно, – все цілковитий абсурд (Б. Антоненко-Давидович);

Так і дійшов з пропащою гадкою до площі; хотів звернути в вулицю, що вела до його кутка, але, на диво собі, минув її: забраний сильним поривом почуттєвим (В. Барка).

Ду́мати (гада́ти) ду́му (ду́мку, га́дку, думки́-га́доньки) див. ду́мати.

◇ (1) Ані́ (ні) га́дки (рідше га́дочки) [ані́ (ні) ду́мки]:

а) зовсім не думати, не згадувати про що-небудь або ні про що.

Аниця ні гадки собі, йде та розповідає за пшеницю (Л. Мартович);

Жде вже Ринця три неділі, ходить, сердиться, кричить, – ані гадки про весілля, Мирко чує все й мовчить (О. Маковей);

Добрі ботинки, .. але завеликі, три ноги мої влізло б. Дак я соломи в них натоптав – і ні гадки собі (В. Дрозд);

б) бути байдужим до всього, не перейматися чимсь.

Її наб'ють, а вона ні гадки! (Панас Мирний);

П'яний заснув серед улиці, вид устромивши в болото, І – ані гадки: хропе, мов на м'яких подушках (В. Самійленко);

Бачите, бачите, сусідо? Сидить собі і ні гадки, ані думки. Йому байдуже, що, може, і хату спалять, і хазяйство пограбують, і старцями по світу пустять (Григорій Тютюнник);

в) ніяк не турбуватися, не піклуватися про кого-небудь.

Їм [панам] що? – четвертий каже. – Вони собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ані гадки (Панас Мирний);

Усе, коли б собі та собі, а про сиріт та безталанних ні гадки! (Панас Мирний);

г) (кому) хто-небудь безтурботний, нічим не клопочеться.

Почав [горобчик] знов гуляти веселенько. Ні гадки йому (Леся Українка);

ґ) не здогадуватися про що-небудь.

Ні гадочки ж тобі об тім, що згодом станеться (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадка — га́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири га́дки Орфографічний словник української мови
  2. гадка — Га́дка. 1. Те саме, що думка. У него в умі блиснула гадка, дуже важна в ту хвилю (Галіп, 90); Інстанция скарбова, розглянувши справу і висказавши свою гадку, віддає єїдо державної прокураториї (Б., 1895, 18, 4); ● Здорова гадка — слушна думка. Українська літературна мова на Буковині
  3. гадка — Думка, ідея, міркування, погляд, ур. мисль; (піти) намір, задум; (здогад) припущення, передбачення; У ФР. поняття, підозра <н. і гадки не мав>. Словник синонімів Караванського
  4. гадка — [гадка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, мн. -дки, -док дв'і гадкие Орфоепічний словник української мови
  5. гадка — -и, ж. Те саме, що думка 1-3). (І) гадки не мати — не думати зовсім, і в думках нічого не мати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гадка — Благородна гадка потребує часу стати тілом. Здійснення благородного задуму потребує часу. Від гадки до діла лише один крок. Підбадьорення швидше братися до діла. Гадка гадку прошибає : журиться, що нічого не має. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. гадка — ані́ (ні) га́дки (собі́ (, ані́ ду́мки)). 1. Хто-небудь нечутливий, байдужий до всього. Її наб’ють, а вона ні гадки! (Панас Мирний); Бачите, бачите, сусідо? Сидить собі і ні гадки, ані думки. Фразеологічний словник української мови
  8. гадка — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
  9. гадка — Га́дка, -дки, -дці; гадки́, гадо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гадка — ГА́ДКА, и, ж. Те саме, що ду́мка 1-3. От у таких думках та гадках іде не йде [Маруся], і ноги не служать; і сердиться на себе, чого вона на торг пішла (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  11. гадка — Гадка, -ки ж. Мысль, помышленіе, думка. Ні думки, ні гадки. — Що хатка, то инша гадка. Взяли мене думки та гадки. Ном. № 5807. а ні гадки. і гадки не має. И не думаетъ вовсе; и въ усъ себѣ не дуетъ; и не заботится. Ном. № 4991. Словник української мови Грінченка