1. Словник української мови Грінченка

гадка

Гадка, -ки

ж. Мысль, помышленіе, думка. Ні думки, ні гадки. — Що хатка, то инша гадка. Взяли мене думки та гадки. Ном. № 5807. а ні гадки. і гадки не має. И не думаетъ вовсе; и въ усъ себѣ не дуетъ; и не заботится. Ном. № 4991. Його лають, а він, а ні гадки, (а він і гадки не має). Его бранятъ, а онъ и въ усъ себѣ не дуетъ. Не журиться Катерина, і гадки не має. Шевч. 67. За годинки жито помолотили й прибрали, — тепер ні гадки, — т. е. теперь и спокойны. Черн. у. шкода й гадки. Нечего и думать. Шкода й гадки, не буде нічого. Шевч. 422. ум. гадонька, гадочка. Думки-гадоньки не мають. Шевч. 648. Ой почєли вівчєрики гадочки гадати, як би дати Бондарючці та у село знати. Шух. І. 205.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадка — га́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири га́дки Орфографічний словник української мови
  2. гадка — Га́дка. 1. Те саме, що думка. У него в умі блиснула гадка, дуже важна в ту хвилю (Галіп, 90); Інстанция скарбова, розглянувши справу і висказавши свою гадку, віддає єїдо державної прокураториї (Б., 1895, 18, 4); ● Здорова гадка — слушна думка. Українська літературна мова на Буковині
  3. гадка — Думка, ідея, міркування, погляд, ур. мисль; (піти) намір, задум; (здогад) припущення, передбачення; У ФР. поняття, підозра <н. і гадки не мав>. Словник синонімів Караванського
  4. гадка — [гадка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, мн. -дки, -док дв'і гадкие Орфоепічний словник української мови
  5. гадка — -и, ж. Те саме, що думка 1-3). (І) гадки не мати — не думати зовсім, і в думках нічого не мати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гадка — ГА́ДКА, и, мн. гадки́, гадо́к, ж. Те саме, що ду́мка 1–3. От у таких думках та гадках іде не йде [Маруся], і ноги не служать; і сердиться на себе, чого вона на торг пішла (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. гадка — Благородна гадка потребує часу стати тілом. Здійснення благородного задуму потребує часу. Від гадки до діла лише один крок. Підбадьорення швидше братися до діла. Гадка гадку прошибає : журиться, що нічого не має. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. гадка — ані́ (ні) га́дки (собі́ (, ані́ ду́мки)). 1. Хто-небудь нечутливий, байдужий до всього. Її наб’ють, а вона ні гадки! (Панас Мирний); Бачите, бачите, сусідо? Сидить собі і ні гадки, ані думки. Фразеологічний словник української мови
  9. гадка — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
  10. гадка — Га́дка, -дки, -дці; гадки́, гадо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. гадка — ГА́ДКА, и, ж. Те саме, що ду́мка 1-3. От у таких думках та гадках іде не йде [Маруся], і ноги не служать; і сердиться на себе, чого вона на торг пішла (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах