гадка

Га́дка.

1. Те саме, що думка. У него в умі блиснула гадка, дуже важна в ту хвилю (Галіп, 90); Інстанция скарбова, розглянувши справу і висказавши свою гадку, віддає єїдо державної прокураториї (Б., 1895, 18, 4);

● Здорова гадка — слушна думка. Не дає пробити ся здоровій гадці, а тим самим відсуває пожадане скоре з'єднане всіх народних сил на неозначений дальший час (Б., 1895, 7, 3);

● Хід гадок — хід думок. Лиш ще треба дивити ся, щоб при описах був якийсь лад і льогічний хід гадок (Канюк, 1911, 70);

намір щось зробити. Я єго справді люблю і коли би він лишень залишив гадку про якусь женитьбу, я би єго ще дужче любила (Галіп, 84); Сегодня протопопа був власне на раді з кількома родимцями, буковинцями і галичанами, де обговорювано гадку удати ся до Відня з представленями національної кривди Русинів (Галіп, 6);

пропозиція, ідея щось зробити. “А як би то було, якби ми для нашого родимця та дали вечер? Я принаймні що вже з півроку не гуляв“, -гадка була висказана в добрий час (Галіп, 74); -Знаєш що? Перебери ся, чоловіче! А там уже дамо раду.Гадка не зла, — одобрив Самсонюк розважно (Галіп, 37);

● Виринула гадка — виникла думка, ідея. Посеред дружних розмов, які обертали ся около нашого сумного положеня і невідрадних обставин, в яких проживає наш буковиньско-руский православний нарід, виринула однодушна гадка о конечній потребі оснувати в Чернівцях осередок, відки виходили би вказівки для нашого поступованя, щоби не блудити осібняком, а в з'організованій верстві стати справді хосенним чинником рускої суспільности і трудити ся на духовну іматерияльну користь руского народу (Звідомл., 1914, 7)

● Впасти на гадку, безособ. і особ. - прийти в голову, додуматися до чогось. Впало мені гадку питати мені хлопчину, „Отченаш“ (Б., 1895, 6, 3); За кілька хвилин Білецкий був на ринку і хотів уже навернути наліво, аби дістати ся на свою улицю, аж тут впало єму на гадку, що він сегодня ще й не обідав (Галіп, 12); В той спосіб закуплено богато теплої одежі і обув'я для шкільної бідної дітвори. За се складаю в ім'я цілої громади насамперед панови Фридрикови Фішерови, котрий впав на таку добру гадку і дав до сего почин. Ілля Меленка. Начальник з Рогізної (Б., 1907, 26, 3);

● Піддати гадку — підказати ідею. Просьба слідуюча: чи хтось біленький не міг би се оповідання [“У неділю рано зілля копала'] переробити на сцену? Будь то яко драму будь то на оперу: Одна старша образована акторка піддала комусь чорненькому сю гадку, впевняючи, що се був би “ein Kassastück von grossem Erfolge” (Коб., Листи, 181, 602);

● Підноситься гадку, безособ. - наголошуватися, підкреслюватися, виділятися (про думку, справу). Того ж року дискутуєть ся поважно над справою видаваня академічної часописи, причім підносить ся гадку, щоб до сеї справи втягнути і иньші товариства (Сімович, 1908, 512);

● Прийти на гадку - згадатися. В такій задумі прийшли мені нараз на гадку слова нашого Спасителя: “Якою збруєю хто воює, від такої мусить і загинути“ (Б., 1899, 36, 2);

● Ділити гадки - поділяти (чиїсь) погляди, бути тієї самої думки (з кимсь щодо чогось). По заключеню зборів питомець православної духовної семинариї Николай Копачук подякував зібраним сьвященникам іменем 19 богословів, що позволено їм прислухувати ся нарадам, запевняючи, що всі богослови і взагалі всяруска молодіж цілковито ділить гадки і наміри, тут висказані, і вступить по Божій волі небавом в сліди щирого і ревного руского духовенства (Звідомл., 1914, 13);

● Після своєї гадки - на свій власний розсуд, з огляду на власні інтереси. Сей союз не основано на то, щоби котра-небудь з партий осягнула через него політичний поступ після своєї гадки (Б., 1895, 18, 3);

● Мати на гадці - мати на увазі. А зрештою, той раб божий, що тут є, теє... ? — спитав він трохи гнівно, маючи на гадці Матвійчука (Галіп, 57);

● На мою гадку - на мою думку. На мою гадку, завсігди той винен, хто дає ся за ніс водити (Галіп, 56);

2. Зміст І на меньші помилки треба звертати увагу без огляду на те, чи вони відносять ся до самої гадки, чи до способу вислову. Однак не треба ніколи забувати, що головна річ при задачі завсіди гадка (Канюк, 1911, 97).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадка — га́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири га́дки Орфографічний словник української мови
  2. гадка — Думка, ідея, міркування, погляд, ур. мисль; (піти) намір, задум; (здогад) припущення, передбачення; У ФР. поняття, підозра <н. і гадки не мав>. Словник синонімів Караванського
  3. гадка — [гадка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, мн. -дки, -док дв'і гадкие Орфоепічний словник української мови
  4. гадка — -и, ж. Те саме, що думка 1-3). (І) гадки не мати — не думати зовсім, і в думках нічого не мати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гадка — ГА́ДКА, и, мн. гадки́, гадо́к, ж. Те саме, що ду́мка 1–3. От у таких думках та гадках іде не йде [Маруся], і ноги не служать; і сердиться на себе, чого вона на торг пішла (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. гадка — Благородна гадка потребує часу стати тілом. Здійснення благородного задуму потребує часу. Від гадки до діла лише один крок. Підбадьорення швидше братися до діла. Гадка гадку прошибає : журиться, що нічого не має. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. гадка — ані́ (ні) га́дки (собі́ (, ані́ ду́мки)). 1. Хто-небудь нечутливий, байдужий до всього. Її наб’ють, а вона ні гадки! (Панас Мирний); Бачите, бачите, сусідо? Сидить собі і ні гадки, ані думки. Фразеологічний словник української мови
  8. гадка — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
  9. гадка — Га́дка, -дки, -дці; гадки́, гадо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гадка — ГА́ДКА, и, ж. Те саме, що ду́мка 1-3. От у таких думках та гадках іде не йде [Маруся], і ноги не служать; і сердиться на себе, чого вона на торг пішла (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  11. гадка — Гадка, -ки ж. Мысль, помышленіе, думка. Ні думки, ні гадки. — Що хатка, то инша гадка. Взяли мене думки та гадки. Ном. № 5807. а ні гадки. і гадки не має. И не думаетъ вовсе; и въ усъ себѣ не дуетъ; и не заботится. Ном. № 4991. Словник української мови Грінченка