гадка

Благородна гадка потребує часу стати тілом.

Здійснення благородного задуму потребує часу.

Від гадки до діла лише один крок.

Підбадьорення швидше братися до діла.

Гадка гадку прошибає : журиться, що нічого не має.

Бідному більше нічого не залишається робити, як журитися.

Гадка за горами, а смерть за плечима.

Про старого чоловіка, який береться до важного діла, що забере багато часу.

Голодній качці, зерно на гадці.

Голоден думає, щоб лише поживитися.

У тебе стільки гадок, що у заяця стежок.

Дуже багато плянів.

Що на гадці, те й на язиці.

Про праводомовного чоловіка, що не кривить душею, а говорить те, що думає.

Що хатка, то гадка.

В кожній сімї по свому думають.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадка — га́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири га́дки Орфографічний словник української мови
  2. гадка — Га́дка. 1. Те саме, що думка. У него в умі блиснула гадка, дуже важна в ту хвилю (Галіп, 90); Інстанция скарбова, розглянувши справу і висказавши свою гадку, віддає єїдо державної прокураториї (Б., 1895, 18, 4); ● Здорова гадка — слушна думка. Українська літературна мова на Буковині
  3. гадка — Думка, ідея, міркування, погляд, ур. мисль; (піти) намір, задум; (здогад) припущення, передбачення; У ФР. поняття, підозра <н. і гадки не мав>. Словник синонімів Караванського
  4. гадка — [гадка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, мн. -дки, -док дв'і гадкие Орфоепічний словник української мови
  5. гадка — -и, ж. Те саме, що думка 1-3). (І) гадки не мати — не думати зовсім, і в думках нічого не мати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гадка — ГА́ДКА, и, мн. гадки́, гадо́к, ж. Те саме, що ду́мка 1–3. От у таких думках та гадках іде не йде [Маруся], і ноги не служать; і сердиться на себе, чого вона на торг пішла (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. гадка — ані́ (ні) га́дки (собі́ (, ані́ ду́мки)). 1. Хто-небудь нечутливий, байдужий до всього. Її наб’ють, а вона ні гадки! (Панас Мирний); Бачите, бачите, сусідо? Сидить собі і ні гадки, ані думки. Фразеологічний словник української мови
  8. гадка — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
  9. гадка — Га́дка, -дки, -дці; гадки́, гадо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гадка — ГА́ДКА, и, ж. Те саме, що ду́мка 1-3. От у таких думках та гадках іде не йде [Маруся], і ноги не служать; і сердиться на себе, чого вона на торг пішла (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  11. гадка — Гадка, -ки ж. Мысль, помышленіе, думка. Ні думки, ні гадки. — Що хатка, то инша гадка. Взяли мене думки та гадки. Ном. № 5807. а ні гадки. і гадки не має. И не думаетъ вовсе; и въ усъ себѣ не дуетъ; и не заботится. Ном. № 4991. Словник української мови Грінченка