1. Словник української мови у 20 томах

гадючитися

ГАДЮ́ЧИТИСЯ, иться, недок., розм.

Звиватися гадюкою.

Так от: єсть вілли, біля міста в кучерявих лісах засіли, і шосе до них гадючиться (М. Хвильовий);

І гадючаться землею тріщини-розколини, і жовкне трава (З. Тулуб);

В блiденькому променi лiхтаря гадючився ланцюг, сiрiли якiсь ящики, горбився брезент (О. Гончар);

Бачать козаки: крутиться й гадючиться стежка та багато вбік дає вигинів (із журн.);

// перен. Кривится (у 2 знач.).

Сива чуприна розпатлалася, запечені губи гадючаться жорсткою посмішкою (Л. Старицька-Черняхівська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадючитися — гадю́читися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гадючитися — -иться, недок. Звиватися як гадюка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гадючитися — ЗВИВА́ТИСЯ (про дорогу, річку і т. ін. — мати вигини, зигзаги), ВИГИНА́ТИСЯ, ВИ́ТИСЯ, ПЕТЛЯ́ТИ, ЗМІЇ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ) розм., ГАДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПЕТЛЮВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. гадючитися — ГАДЮ́ЧИТИСЯ, иться, недок. Звиватися як гадюка. Іде солдат з цеберком, і по стежці за ним — як жива — гадючиться вірьовка… (Тич., II, 1957, 67); І гадючаться землею тріщини-розколини, і жовкне трава (Тулуб, Людолови, І, 1957, 377). Словник української мови в 11 томах