1. Словник української мови у 20 томах

гайдуцький

ГАЙДУ́ЦЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до гайду́к 1–3.

Його [князя Острозького] люди схопили нас зненацька. І коли б не воєвода, мабуть, учинили б над нами суд гайдуцький (Іван Ле);

Над Балканом свищуть кулі Із гайдуцьких, Із повстанських Самопалів (П. Воронько);

У тесових дошках Королівських воріт стирчала і дрібно тремтіла гайдуцька шабля (Ю. Логвин);

// Характерний для гайдука, гайдуків.

– Пан хоче шапку вдягнуть Мамаю на голову? – Пшепрашам [перепрошую] пана, конфедератку, – крутнув гайдуцькі вуса панок (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайдуцький — -а, -е, іст. Прикм. до гайдук 1-3). || Належний гайдукові, гайдукам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Гайдуцький — Гайду́цький прізвище Орфографічний словник української мови
  3. гайдуцький — Гайду́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гайдуцький — ГАЙДУ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до гайду́к 1-3. Його [князя Острозького] люди схопили нас зненацька. І коли б не воєвода, мабуть, учинили б над нами суд гайдуцький (Ле, Україна, 1940, 205); // Належний гайдукові, гайдукам. Словник української мови в 11 томах
  5. гайдуцький — Гайдуцький, -а, -е Принадлежащій, свойственный гайдуку 1. Словник української мови Грінченка