1. Словник української мови у 20 томах

гариво

ГА́РИВО, а, с., діал.

Гар.

Загриміло знову на заході, й повіяло не дощовою свіжістю, а гаривом спустошливої війни (В. Логвиненко);

У повітрі висіло давке гариво (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гариво — га́риво іменник середнього роду, істота жар діал. Орфографічний словник української мови
  2. гариво — як ім. горіле, сов. гар. Словник синонімів Караванського
  3. гариво — -а, с., діал. Гар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гариво — див. гарище Словник синонімів Вусика
  5. гариво — ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О. Словник синонімів української мови
  6. гариво — ГА́РИВО, а, с., діал. Гар. Словник української мови в 11 томах