1. Словник синонімів української мови

гариво

ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О. Гончар); Я бачу той далекий світ І ті шляхи за триста літ, Повиті тирсою і згаром, Побиті й палені пожаром (А. Малишко); Вже майже біля шкільного городу рилися в землі екскаватори.., чаділи їдким перегаром (Ю. Збанацький); Гостро пахло горілим, чад ще тримався в повітрі (А. Дімаров); Завжди пахло (в хаті) димом і чимсь паленим (С. Чорнобривець); Ліс став червоний, неначе пекло; згарятина та смалятина забивала дух (І. Нечуй-Левицький); Загриміло знову на заході, й повіяло не дощовою свіжістю, а гаривом спустошливої війни (В. Логвиненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гариво — га́риво іменник середнього роду, істота жар діал. Орфографічний словник української мови
  2. гариво — як ім. горіле, сов. гар. Словник синонімів Караванського
  3. гариво — -а, с., діал. Гар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гариво — ГА́РИВО, а, с., діал. Гар. Загриміло знову на заході, й повіяло не дощовою свіжістю, а гаривом спустошливої війни (В. Логвиненко); У повітрі висіло давке гариво (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. гариво — див. гарище Словник синонімів Вусика
  6. гариво — ГА́РИВО, а, с., діал. Гар. Словник української мови в 11 томах