гариво

га́риво

іменник середнього роду, істота

жар

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гариво — як ім. горіле, сов. гар. Словник синонімів Караванського
  2. гариво — -а, с., діал. Гар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гариво — ГА́РИВО, а, с., діал. Гар. Загриміло знову на заході, й повіяло не дощовою свіжістю, а гаривом спустошливої війни (В. Логвиненко); У повітрі висіло давке гариво (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. гариво — див. гарище Словник синонімів Вусика
  5. гариво — ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О. Словник синонімів української мови
  6. гариво — ГА́РИВО, а, с., діал. Гар. Словник української мови в 11 томах