гарикало

КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм., ВЕРЕЩА́КА розм. (той, хто багато верещить). Над майданом, заглушаючи Антонових крикунів, уже розносилось жіноче лементування (О. Гончар); Троянець Теленор одважний.. Горлань, верлань, кулачник страшний! (І. Котляревський); Чи то можна заснути за тією зіпакою (Панас Мирний); — Цить, бісові діти! — гримнув він на весь голос... — Забули статут, чортові горлаї?! (З. Тулуб); Сотник і стрільці метнулися до горлопанів, які верхи їхали попереду довгого обозу (Н. Рибак); — Не треба Гречки! — загукали статечні господарі. — Нема згоди! — Баламута він! Горлодер! Проп'є! (Ю. Смолич); — Ану тихо! — не стерпів батько. — Тихо, кажу вам! Горлачі! Чого розкричались? (Л. Юхвід); Оцей мені гарикало остогид! (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарикало — гари́кало іменник чоловічого або середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарикало — -а, ч. і с., розм. Крикун, буркун, причепа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарикало — ГАРИ́КАЛО, а, ч. і с., розм. Крикун, буркун, причепа. Оцей мені гарикало остогид! (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. гарикало — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  5. гарикало — ГАРИ́КАЛО, а, ч. і с., розм. Крикун, буркун, причепа. Словник української мови в 11 томах
  6. гарикало — Гарикало, -ла м. и с. Ворчунъ, придира. Оцей (или оце) мені гарикало остогид! Словник української мови Грінченка