гаркавити
ГАРКА́ВИТИ, влю, виш; мн. гарка́влять; недок.
Вимовляти нечітко окремі звуки (найчастіше “р” і “л”).
Голоси чудово гаркавили, лiтера “р” переливалася в нiжних жiночих устах, як мелодiйна пiсня води (Ю. Яновський);
Він трошки гаркавив, але його ламане “р” з домішкою “л” звучало музично приємно (С. Добровольський);
На вулиці уже гаркавили сердиті голоси і роз'ярено валували собаки (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаркавити — гарка́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гаркавити — -влю, -виш; мн. гаркавлять; недок. і док. Вимовляти нечітко окремі звуки (найчастіше "р" або "л"). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гаркавити — див. говорити Словник синонімів Вусика
- гаркавити — ГАРКА́ВИТИ, влю, виш; мн. гарка́влять; недок. і док. Вимовляти нечітко окремі звуки (найчастіше "р" або "л"). Він трошки гаркавив, але його ламане "р" з домішкою "л" звучало музично приємно (Добр., Ол. Словник української мови в 11 томах
- гаркавити — Гаркавити, -влю, -виш гл. Картавить. Словник української мови Грінченка