1. Словник української мови у 20 томах

гаркавлення

ГАРКА́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. гарка́вити.

Михайлик з помітного гаркавлення, з химерної вимови впізнав Пилипа-з-Конопель (О. Ільченко);

Якщо раніше гаркавлення дратувало його, то з приходом письменницької слави це навіть набуло в очах пана Вітайля певного .. шарму (Л. Дереш);

Діти доволі часто не вимовляють окремих звуків, але у цьому їхньому гаркавленні є щось миле, неповторне, особливе (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаркавлення — гарка́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гаркавлення — -я, с. Дія за знач. гаркавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаркавлення — ГАРКА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. гарка́вити. Михайлик з помітного гаркавлення, з химерної вимови впізнав Пилипа-з-Конопель (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 336). Словник української мови в 11 томах