1. Словник української мови в 11 томах

гаркавлення

ГАРКА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. гарка́вити.

Михайлик з помітного гаркавлення, з химерної вимови впізнав Пилипа-з-Конопель (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 336).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаркавлення — гарка́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гаркавлення — -я, с. Дія за знач. гаркавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаркавлення — ГАРКА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. гарка́вити. Михайлик з помітного гаркавлення, з химерної вимови впізнав Пилипа-з-Конопель (О. Ільченко); Якщо раніше гаркавлення дратувало його... Словник української мови у 20 томах