1. Словник української мови у 20 томах

гарячитися

ГАРЯЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, недок.

Бути у збудженому стані.

– Де та правда, по котрій нам велено жити, де вона ділася? хто її вкрав у нас? – гарячився Чіпка (Панас Мирний);

Попельначенко знову твердо сказав: – Я пропоную цi портрети вилучити. Кричеєв зупинив його. – Попельначенко, ти не гарячись. Ми зараз не будемо це розв'язувати (Б. Антоненко-Давидович);

– Ось ви не гарячіться, дівчатка, не засмикуйте свого отамана, – спокійно стримував він заробітчанок (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарячитися — гарячи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гарячитися — -чуся, -чишся, недок. Бути у збудженому стані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарячитися — див. сердитися; спішити Словник синонімів Вусика
  4. гарячитися — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  5. гарячитися — ГАРЯЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, недок. Бути у збудженому стані. — Де та правда, по котрій нам велено жити, де вона ділася? хто її вкрав у нас?... Словник української мови в 11 томах