гарячка

ГАРЯ́ЧКА, и,

1. ж., вет., мед. Хворобливий симптом, який полягає у підвищеній температурі тіла, що зазвичай супроводжується поперемінно відчуттям жару й ознобу; лихоманка.

Чайченка тоді гарячка палила; без пам'яті сливе був він (Марко Вовчок);

У Ради сильніша форма [кору], ніж у Зорі, і вона бідняжка лежить в великій гарячці (Леся Українка);

Тієї осені стара Кошубиха перебродила Стрий, в холодній воді дістала швидку гарячку (С. Чорнобривець);

Син спав цілком спокійно і виглядав цілком звичайно. Суддя притулив руку до чола дитини, – гарячки не було (О. Маковей);

* У порівн. Меле язиком, неначе з гарячки (приказка).

2. ж., перен., розм. Стан великого збудження.

Лише незвичайне зворушення, ота ярмаркова гарячка сього дня держала його досі на ногах (І. Франко);

Лише Оксен-пожежник, не піддавшись гарячці перевдягання, з'явився, мов на службу, у своїй бравій пожежницькій формі (О. Гончар);

// Піднесена діяльність; напруження.

Я думала, що Вам тепер, під час виборової [виборчої] гарячки, то і циганські діти не милі, не то що мої листи (Леся Українка);

Почалася справжня будівнича гарячка (Іван Ле).

3. ч. і ж., розм. Про запальну нетерплячу людину.

– Та дайте ж хоч усістися. Уже й гарячка з вас! Чи то й на війні так напирали? – спитав Книш (Панас Мирний).

△ (1) Бі́ла гаря́чка – гостре психічне захворювання, що є наслідком тривалого зловживання алкоголем.

– Довбня? Довбня? – замовив смотритель. – Був такий у білій гарячці. Здається, видужав (Панас Мирний);

Тої зимової проклятої ночі наївно думала [Марсалія], що через зеленого змія в нещасного Родіона почалася біла гарячка (Г. Тарасюк);

У людей, що тривалий час вживають спиртні напої, переважно горілку, спостерігається так звана біла гарячка (з наук.-попул. літ.);

(2) Просту́дна (роди́льна, породі́льна і т. ін.) гаря́чка – застарілі назви різних захворювань, пов'язаних із високою температурою тіла хворого.

У 1801 році на Поділлі і Київщині спалахнула епідемія “простудної гарячки” (з наук. літ.);

За два тижні по народженні Галини померла мати її, схопивши в злиднях через недогляд породільну гарячку (Є. Кротевич);

(3) Сінна́ гаря́чка – алергійне захворювання, що виникає в осіб із підвищеною чутливістю до цвітіння рослин та скошених трав.

Один з проявів алергії – сінна гарячка. Вона виникає у деяких людей як реакція на запах і пилок квітуючих та скошених трав (з наук.-попул. літ.).

◇ Поро́ти гаря́чку (спі́шку) див. поро́ти¹;

(4) [Як, мов, ні́би і т. ін.] гаря́чка охопи́ла (обхопи́ла) кого – хто-небудь почав працювати з великим піднесенням, напружуючи всі сили.

Всіх .. нас обхопила тепер немов гарячка яка: всі рвуться, вилазять з шкіри, аби скінчити роботу до 1-го (М. Коцюбинський);

Гарячка охопила його [Адама], чи не з першого дня, як ступив у рідне гніздо: будувати! Будувати, як стій! Там – нове, там поновити, що занепало від часу (Н. Королева);

(5) Як (мов, ні́би і т. ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говорити, молоти, белькотіти і т. ін.:

а) не зовсім осмислено, необдумано, згарячу.

Меле язиком, неначе з гарячки (прислів'я);

– Усе пропало, усе – мов з гарячки говорив [Євдоким Юренко] сусідам. – То треба скоріше виїжджати (М. Стельмах);

б) не зовсім осмислений, обдуманий; беззмістовний.

– І не слухайте його, пришелепкуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки! – затарабанила Олена (М. Стельмах).