гарячка

АЖІОТА́Ж (велике збудження, хвилювання навколо якої-небудь справи, питання), ГАРЯ́ЧКА розм., ЛИХОМА́НКА розм.; БУМ (штучне пожвавлення на біржі з метою підвищення грошового курсу). Відкриття ауксину та його аналогів дало перший поштовх до того, що можна назвати "науковим ажіотажем" (М. Холодний); Я думала, що Вам тепер, під час виборової гарячки, то й циганські діти не милі, не те що мої листи (Леся Українка); Лихоманка іспитів і заліків почала спадати, і поступово порожніли кімнати гуртожитків (Н. Рибак); На Британських островах — бум. Ті, хто має гроші, скуповують антикваріат (з газети).

ГАРЯ́ЧИЙ ім. (запальна людина), ГАРЯ́ЧКА розм. — Убиймо невіру, як ту собаку!.. — Що се ви мовите, нерозумні голови? — почали гарячих охолоджувати старі діди (Панас Мирний); — Надю! Ти таки добра гарячка! Тебе, як я бачу, бере якась нетерплячка (І. Нечуй-Левицький).

ГАРЯ́ЧКА (хвороба, що супроводжується високою температурою тіла), ВОГНЕВИ́ЦЯ заст. Чайченка тоді гарячка палила: без пам'яті сливе був він (Марко Вовчок); Здавалося, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогневицею (О. Ільченко).

ЖАР (підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні), ТЕМПЕРАТУ́РА розм., ГАРЯ́ЧКА розм., ВОГО́НЬ підсил. розм., ПАЛ підсил. розм., ЖАРА́ діал. (Мальванов:) У вас, напевно, жар (І. Кочерга); Видно, в мене була температура (Л. Смілянський); Суддя притулив руку до чола дитини — гарячки не було (О. Маковей); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі (Л. Первомайський); Огненний пал трохи пройшов, Івась просив їстки і питки (Панас Мирний); Жара палила його нутро (Н. Кобринська).

ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛ підсил., ОП'ЯНІ́ННЯ підсил., СП'ЯНІ́ННЯ підсил., ХМІЛЬ чого, підсил., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯ діал.; АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження). Цього вечора Андрій допізна бродив по руднику, безцільно, просто так, від глибокого збудження (О. Гуреїв); Павло чує ті слова-заклики, ловить блискавиці-іскри і загоряється якимсь дивним палом (Д. Прилюк); Не можна воїнові зупинятися. Він у строю. І хай бурунить у ньому і клекоче поезії хміль, хай проситься в пісню, червоноармієць повинен іти, затиснувши суворо уста (Ю. Збанацький); Видко було, як подразнення їх (людей) росте з кожним днем (Г. Хоткевич). — Пор. за́пал, неспо́кій, 1. хвилюва́ння.

НАПРУ́ЖЕННЯ (стан посиленої, інтенсивної діяльності кого-, чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, КИПІ́ННЯ підсил. поет., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм. Великі поети, художники народжуються в часи найбільших історичних змагань і напруження сил народу (О. Корнійчук); В трудовому чабанському сезоні стрижіння — це робота найвищої напруги (О. Гончар); Щодня якась поквапна напруженість, спішність, невідкладність (І. Ле); У змаганні, у кипінні Шахтарів лунає крок (С. Крижанівський); Почалася справжня будівнича гарячка (І. Ле).

ПРОПА́СНИЦЯ (хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод), ГАРЯ́ЧКА, ЛИХОМА́НКА розм., ТРЯ́СЦЯ розм., ТРЯСУ́ЧКА розм. рідше, ВОГНЕВИ́ЦЯ заст., ТРЯСОВИ́ЦЯ (ТРЯСАВИ́ЦЯ) діал., ЗИ́МНИЦЯ діал., ХИ́НДЯ діал. З-під густих насуплених брів люто блимали невеличкі зеленкуваті очі, жовті зуби глухо клацали в пропасниці (О. Донченко); Чайченка тоді гарячка палила; без пам'яті сливе був він (Марко Вовчок); Кожний день тріпала його лихоманка (П. Козланюк); Занедужав я, розгорівся, якась трясця мене трясла (Ганна Барвінок); То я почав був трохи нагріватись, а то відразу мене така трясучка вхопила, що склянка об блюдце тілько — цок-цок-цок! (Панас Мирний); Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогницею (О. Ільченко); Розжени тих сімнадцять сім пропасниць-трясовиць (П. Чубинський); — Чи ти промокла, чи простудилася? Чи тебе зимниця б'є, чи й зовсім хора? (І. Франко).