гарячка

Значення в інших словниках

1. гарячка — (про хворобу тіла) температура, (більшою мірою) розм. жар, (як наслідок) лихоманка, трясця, пропасниця. Словник синонімів Полюги
2. гарячка — гаря́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. гарячка — -и. 1》 ж. Хвороба, що супроводжується високою температурою тіла; пропасниця. || Підвищена температура тіла; жар. Аліментарна гарячка — підвищення температури тіла в немовлят, що зумовлюється їжею, яка не відповідає вікові. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гарячка — ГАРЯ́ЧКА, и, 1. ж., вет., мед. Хворобливий симптом, який полягає у підвищеній температурі тіла, що зазвичай супроводжується поперемінно відчуттям жару й ознобу; лихоманка. Словник української мови у 20 томах
5. гарячка — В гарячці лежить, а без пам’яті хліб їсть. Дуже хворий, а поїсти не забуває. Приповідки або українсько-народня філософія
6. гарячка — див. лихоманка; лють Словник синонімів Вусика
7. гарячка — поро́ти гаря́чку. Діяти поспіхом, необдумано, нестримано і т. ін.; гарячкувати. — Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко); А через тиждень знов почав гарячку пороти наш сусіда. День і ніч бігає, як навіжений (Є. Фразеологічний словник української мови
8. гарячка — АЖІОТА́Ж (велике збудження, хвилювання навколо якої-небудь справи, питання), ГАРЯ́ЧКА розм., ЛИХОМА́НКА розм.; БУМ (штучне пожвавлення на біржі з метою підвищення грошового курсу). Словник синонімів української мови
9. гарячка — Гаря́чка, -чки, -чці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. гарячка — ГАРЯ́ЧКА, и, 1. ж. Хвороба, що супроводжується високою температурою тіла; пропасниця. Чайченка тоді гарячка палила; без пам’яті сливе був він (Вовчок, І, 1955, 248); Тієї осені стара Кошубиха перебродила Стрий... Словник української мови в 11 томах
11. гарячка — Гарячка, -ки ж. 1) Жаръ, горячка. На гарячку лежить. Ном. № 8136. 2) = гаряч. (Сбитень). Правоб. Словник української мови Грінченка