гарячкувати

Нетерпеливитися, хапатися, нервуватися, поспішати, квапитися, ід. пороти гарячку, г. газардувати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

гарячкувати — гарячкува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
гарячкувати — -ую, -уєш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. || Проявляти збудження, нетерпіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
гарячкувати — ГАРЯЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. Енергійна Ніна Іванівна гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (В. Собко); Переживав [Чирва] за всіх, розказував.. Словник української мови у 20 томах
гарячкувати — гарячкува́ти → горячкувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
гарячкувати — див. сердитися; спішити Словник синонімів Вусика
гарячкувати — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
гарячкувати — ГАРЯЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. Енергійна Ніна Іванівна гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (Собко, Скеля.., 1961, 54); Переживав [Чирва] зо всіх, розказував.. Словник української мови в 11 томах
гарячкувати — Гарячкувати, -чкую, -єш гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось. Волч. у. Словник української мови Грінченка