гарячкувати

ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. рідше, НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИСЯ підсил., П'ЯНІ́ТИ підсил., ХМЕЛІ́ТИ підсил.; ГАРЯЧИ́ТИСЯ, ГАРЯЧКУВА́ТИ, КИП'ЯТИ́ТИСЯ, КИПІ́ТИ, ПАЛА́ТИ підсил., ПАЛЕНІ́ТИ підсил., ПАЛИ́ТИСЯ підсил. рідше (перебувати в стані збудження). — Док.: збуди́тися, схвилюва́тися, розхвилюва́тися, розпали́тися, запали́тися, розгарячи́тися, розігрі́тися, наелектризува́тися, оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, розпалені́ти. Вони стали радитися, збуджуючись і запалюючись одне від одного (О. Гончар); Очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу, примушуючи його теж хвилюватися від незвіданого, але привабливого почуття (А. Шиян); Пустили на голоси: вибрали Чіпку. Далі, розгарячившись, вибрали Саєнка в губернські гласні (Панас Мирний); П'яніли дівчата, на нього глянувши, хоч він і не дивився на них (О. Ільченко); Енергійна русява Ніна Іванова гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (В. Собко); — Ваш Вовченко вважає, що кожна заплавна річка — болото. Він убиває наші річки, — паленів Бачура (М. Чабанівський). — Пор. нервува́тися, 1. хвилюва́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарячкувати — гарячкува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарячкувати — Нетерпеливитися, хапатися, нервуватися, поспішати, квапитися, ід. пороти гарячку, г. газардувати. Словник синонімів Караванського
  3. гарячкувати — -ую, -уєш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. || Проявляти збудження, нетерпіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гарячкувати — ГАРЯЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. Енергійна Ніна Іванівна гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (В. Собко); Переживав [Чирва] за всіх, розказував.. Словник української мови у 20 томах
  5. гарячкувати — гарячкува́ти → горячкувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. гарячкувати — див. сердитися; спішити Словник синонімів Вусика
  7. гарячкувати — ГАРЯЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. Енергійна Ніна Іванівна гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (Собко, Скеля.., 1961, 54); Переживав [Чирва] зо всіх, розказував.. Словник української мови в 11 томах
  8. гарячкувати — Гарячкувати, -чкую, -єш гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось. Волч. у. Словник української мови Грінченка