1. Словник української мови в 11 томах

гарячитися

ГАРЯЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, недок. Бути у збудженому стані.

— Де та правда, по котрій нам велено жити, де вона ділася? хто її вкрав у нас? — гарячився Чіпка (Мирний, II, 1954, 170);

— Ось ви не гарячіться, дівчатка, не засмикуйте свого отамана, — спокійно стримував він заробітчанок (Гончар, Таврія.., 1957, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарячитися — гарячи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гарячитися — -чуся, -чишся, недок. Бути у збудженому стані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарячитися — ГАРЯЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, недок. Бути у збудженому стані. – Де та правда, по котрій нам велено жити, де вона ділася? хто її вкрав у нас? – гарячився Чіпка (Панас Мирний); Попельначенко знову твердо сказав: – Я пропоную цi портрети вилучити. Словник української мови у 20 томах
  4. гарячитися — див. сердитися; спішити Словник синонімів Вусика
  5. гарячитися — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови