1. Словник української мови у 20 томах

гасло

ГА́СЛО, а, с.

1. Висловлена у стислій формі ідея, політична вимога, завдання; заклик, лозунг.

Єдиною пам'яткою гарячих днів лишалась несподівана ряснота на сторінках газети енергійних звернень, закликів та гасел (В. Дрозд);

Деяким політичним силам до вподоби гасло: “що гірше – то краще”, а інше – “самостійна, соборна Україна”, як більмо в оці (з публіц. літ.);

// Плакат з таким закликом.

Маруся з високим молодим юнаком-узбеком малювала гасла (Іван Ле);

// Провідний принцип.

Висувалося гасло: “Ніякого договору” – як альтернатива ідеї нового союзного договору (з публіц. літ.).

2. Умовний знак для дії; попередження, сигнал.

І смокче [Антосьо люльку], бувало, сам, присівши до груби, і других частує, поставивши в сінях на варті одного, щоб дав гасло, як ітиме інспектор (А. Свидницький);

Ходкевич глянув у поле, стиснув нервово губи і наказав затрубити гасло бойової готовності (О. Маковей);

// Умовне слово, пароль.

Може, ми вернемо аж уночі, тому треба нам мати гасло: “Київ”, відзив: “Колоти” (А. Чайковський);

Табiр спить. Тiльки варта стоїть. Хоч гетьмана по ходi пiзнають, здержують i питають про гасло (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гасло — га́сло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гасло — Заклик, поклик, льозунґ, сов. лозунг; (в руках демонстранта) плякат; (умовний знак) сигнал, пароль, попередження; (у словнику) гніздо; пор. ДЕВІЗА. Словник синонімів Караванського
  3. гасло — -а, с. 1》 Висловлена у стислій формі ідея, політична вимога, завдання; заклик. || Плакат із таким закликом. || Провідний принцип. 2》 Умовний знак для дії; попередження, сигнал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гасло — ЗА́КЛИК (висловлена у формі звертання ідея, політична вимога, завдання), ВІДО́ЗВА, ГА́СЛО, ЛО́ЗУНГ, ПО́КЛИК, КЛИЧ уроч., ПО́КРИК рідко. Козаки почали вже занепадати духом. Та ось до них у табір прийшла незнайома жінка — козачка. Словник синонімів української мови
  5. гасло — Га́сло, -сла, -слу; га́сла, га́сел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гасло — ГА́СЛО, а, с. 1. Висловлена у стислій формі ідея, політична вимога, завдання; заклик. Двадцять тисяч страйкарів загрожували буржуазному Львову. Гасла, які висували робітники, були чисто політичного характеру (Тудор, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. гасло — Гасло, -ла с. 1) Сигналь, знакъ. Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. К. Псал. 150. Узяв мушкет, вистрелив на гасло. КС. 1882. IV. 171. 2) Лозунгъ, пароль. ЗОЮР. І. 203. Словник української мови Грінченка