гафіз
ГАФІ́З, а, ч.
Людина, яка знає напам'ять Коран.
Гафізом, здатним відтворити весь Коран напам'ять, був перський поет Шамс ад-дін Мухаммад, чиє ім'я було витіснене псевдонімом, який став називним для народного поета-співця (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гафіз — -а, ч. Людина, що знає напам'ять Коран. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Гафіз — Гафі́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ГАФІЗ — • ГАФІЗ (Хафіз, Хофіз, Гафез, Гафіз Шіразі; справж. — Ходжі Мохаммад Шамседдін; 1300 чи бл. 1325, Шіраз — 1380 або 1389, 1390, там же) - перс. і тадж. поет. Був високоосвіченою людиною. Творча спадщина... Українська літературна енциклопедія