гегемонізм
ГЕГЕМОНІ́ЗМ, у, ч., книжн.
Прагнення до встановлення гегемонії.
Прагнення Яра Славутича зруйнувати імперський гегемонізм та утвердити українськість має на меті прагнення виховати активного, сповненого національної гідності українця (з наук. літ.);
На практиці ідея інтернаціоналізму виродилася у спроби політичного, а почасти й культурного гегемонізму (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гегемонізм — гегемоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гегемонізм — -у, ч. Прагнення політичних угруповань, держав, партій до встановлення силою свого диктату, накидання іншим партіям, державам, народам своєї політики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гегемонізм — гегемоні́зм прагнення до встановлення гегемонії. Словник іншомовних слів Мельничука
- гегемонізм — ГЕГЕМОНІ́ЗМ, у, чол. Прагнення політичних угруповань, держав, партій до встановлення силою свого диктату, нав’язування іншим партіям, державам, народам своєї політики. Словник української мови в 11 томах