гегемонізм
ГЕГЕМОНІ́ЗМ, у, чол. Прагнення політичних угруповань, держав, партій до встановлення силою свого диктату, нав’язування іншим партіям, державам, народам своєї політики.
КПРС виступає проти гегемонізму в комуністичному русі, за справжню рівноправність і братерські відносини між усіма партіями на принципах пролетарського інтернаціоналізму (Резолюція XXIII з’їзду КПРС.., 1966, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гегемонізм — гегемоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гегемонізм — -у, ч. Прагнення політичних угруповань, держав, партій до встановлення силою свого диктату, накидання іншим партіям, державам, народам своєї політики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гегемонізм — ГЕГЕМОНІ́ЗМ, у, ч., книжн. Прагнення до встановлення гегемонії. Прагнення Яра Славутича зруйнувати імперський гегемонізм та утвердити українськість має на меті прагнення виховати активного, сповненого національної гідності українця (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- гегемонізм — гегемоні́зм прагнення до встановлення гегемонії. Словник іншомовних слів Мельничука