1. Словник української мови у 20 томах

генетичний

ГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який вказує на походження, розвиток.

Нам відомо дуже мало культур стародавньої людини, на яких можна простежити генетичну послідовність розвитку слов'ян (з наук. літ.);

Зручніше розглядати озера за походженням їх западин. Ця класифікація озер називається генетичною (з наук. літ.).

2. Прикм. до гене́тика.

У 1992–1993 рр. у Великобританії було виконано порівняльне генетичне дослідження ексгумованих кісток і крові нащадків Романових (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генетичний — генети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. генетичний — Генетический — genetic — genetisch – той, який вказує на походження, розвиток. Гірничий енциклопедичний словник
  3. генетичний — -а, -е. 1》 Який вказує на походження, розвиток. 2》 Прикм. до генетика. Генетична епістемологія — підхід в психології, який зосереджується на вивченні розвитку знання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. генетичний — Спадковий Словник чужослів Павло Штепа
  5. генетичний — генети́чний той, що вказуає на походження, розвиток; ¤ г-а соціологія – розділ буржуазної соціології, що вивчає питання генезису суспільства і найважливіших соціальних інститутів;... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. генетичний — Генети́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. генетичний — ГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який вказує на походження, розвиток. Нам відомо дуже мало культур стародавньої людини, на яких можна простежити генетичну послідовність їх [слов’ян] розвитку (Вісник АН, 6, 1957, 5)... Словник української мови в 11 томах