геніальність
ГЕНІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
1. Найвищий ступінь обдарованості людини, виразом якої є творчість, що впливає на життя суспільства.
Я певен, що коли б запитати Хвильового про його власну геніальність, то він би тільки весело засміявся на відповідь (М. Зеров);
Шиллер і Гете об'єднані на пам'ятнику у Веймарі одним п'єдесталом. Їх об'єднала геніальність (з мемуарної літ.);
Наспів час усвідомити, наскільки геніальність О. Довженка ощасливила рідну й світову культуру (з наук.-попул. літ.);
Геніальність Т. Г. Шевченка включала в себе широку його освіченість, яка не заважала, а допомагала поетові бути оригінальним національним митцем (із журн.).
2. Властивість за знач. геніа́льний 2.
Засіб [упіймати сома] справді навдивовижу простий. Саме в оцій простоті і полягає його геніальність (О. Донченко);
Геніальність соціал-демократичного проекту саме в тому й полягала, що в його рамках було знайдено рівновагу між прагматизмом та ідеалізмом, утопією та розрахунком (з публіц. літ.).
Значення в інших словниках
- геніальність — геніа́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- геніальність — -ності, ж. 1》 Найвищий ступінь обдарованості людини, виразом якої є творчість, що має для життя суспільства історичне значення. 2》 Властивість за знач. геніальний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- геніальність — ГЕНІАЛЬНІСТЬ — вищий прояв творчих здібностей, коли саморозвиток особистості стає розвитком людського роду. Г. має етнокультурні вияви, проте твори генія завжди виходять на світовий рівень. Тому... Філософський енциклопедичний словник
- геніальність — ГЕНІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Найвищий ступінь обдарованості людини, виразом якої є творчість, що має для життя суспільства історичне значення. .. Словник української мови в 11 томах