герменевтика

ГЕРМЕНЕ́ВТИКА, и, ж., книжн.

Традиція і способи тлумачення рукописних і друкованих текстів, насамперед давніх.

Не поспішаймо йняти віри повідомленню літописного джерела. Для посвячених у біблійну герменевтику книжників-інтелектуалів тієї доби, женолюбство Володимира відбивало всього-на-всього ідею великої потенції і могутності київського державця (з наук.-попул. літ.);

Дисертація у неї про Гоголя. Герменевтика історичних детермінацій творчості Гоголя (Л. Костенко);

Філософська герменевтика (М. Гайдеґер, Г. Ґадамер) успішно довела, що насправді не ми володіємо мовою, а навпаки, мова володіє нами (О. Забужко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

герменевтика — гермене́втика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
герменевтика — (від грецьк. hermeneukos — тлумачення, роздуми) науковий метод аналізу культурно-історичних текстів, у т.ч. міфологічних, фольклорних, літературних пам'ятників минулого... Словник іншомовних соціокультурних термінів
герменевтика — -и, ж. Мистецтво і теорія тлумачення текстів, первинний зміст яких не зрозумілий внаслідок їх стародавності або неповноти. Музична герменевтика — вчення про тлумачення змісту музичного твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
герменевтика — • герменевтика [грец. ‛ερμηνευτική (τέχνη) — мистецтво тлумачення] - вчення про способи тлумачення текстів, переважно давніх; розкриття істинного смислу, закладеного автором у літ. творі, який дійшов до нас у викривленому або неповному вигляді. Українська літературна енциклопедія
герменевтика — гермене́втика (грец. έρμηνεντική, від ερμηνεύω – пояснюю) теорія тлумачення рукописних і друкованих текстів, насамперед давніх. Замість Г. тепер ширше вживають поняття інтерпретація. Словник іншомовних слів Мельничука
герменевтика — I у філософії спосіб встановлення смислів, який полягає в узгодженні об'єктивних підходів із суб'єктивними за допомогою парадоксального мислення, тобто оминаючи принцип несуперечливості (В. Дільзі, П. Рікер, М. Гайдеґґер, Г. Ґадамер). Універсальний словник-енциклопедія
герменевтика — ГЕРМЕНЕВТИКА (грецьк. έρμηνετικη, від έρμηνεω — пояснюю, інтерпретую, тлумачу) — термін, формування основоположного значення якого історично сягає стародавніх тлумачень текстів Біблії... Філософський енциклопедичний словник
герменевтика — Гермене́втика, -ки, -ці (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
герменевтика — рос. герменевтика (від грец. hermeneutike (techne) — тлумачне) — мистецтво і теорія тлумачення, що ставить за мету виявити сутність тексту... Eкономічна енциклопедія
герменевтика — (грец.) Вчення про розуміння, збагнення вищого змісту серед окремих значень. Близька галузь — гематрія, де поєднувались астрологічні та християнські уявлення. Архітектура і монументальне мистецтво