гетьманівна

ГЕТЬМАНІ́ВНА, и, ж., іст.

Дочка гетьмана.

Задалась морока Парубкові, .. Закохався – в кого? В гетьманівну! (В. Мисик);

Ясно чув [Грицько] увесь цей час слова Анастасії Марківни, що Юліана не просто дівчина, а гетьманівна, і то не в її волі віддатися за кого захоче (Ю. Мушкетик);

* У порівн. [Оксана:] Бери, що хочеш. Дам тобі й намисто, ще й коси у дрібушки заплету, вберу тебе, неначе гетьманівну (Леся Українка).