гицель
ГИ́ЦЕЛЬ, целя і цля, ч., розм.
Той, хто займається відловлюванням бездоглядних собак.
– Спіймали Чорного [собаку] .. – Пропав. От чортові гицелі! – вилаявся [Матрос] і плюнув просто перед себе, ніби в вічі тим гицелям (І. Микитенко);
Вночі до двору, як на бойню, з усього села збіглися собаки, хоч ставай за гицеля та промишляй собачими шкурами (С. Чорнобривець);
– Підіть до старого Броняка, що був колись гицелем, він мусить мати псячу куделю, бо колись на тім добре заробляв (Ю. Винничук);
* У порівн. – Штани на вас, гей би в найліпшого капітана, а лаєтесь, як той вибачте, гицель... (Д. Бедзик);
// Уживається як лайливе слово.
Ніхто й припустити не міг, що той триклятий гицель, Однокрил, посуне в наступ цієї суботи (О. Ільченко);
– Не чув там, чоловіче добрий, не буде нам [в'язням] якої полегкості? Може, хоч стріляти нашого брата заборонили б отим гицелям [фашистам]? (Ю. Збанацький);
Став [Богдан] загнаний, жалісний і дратівний, злословив батька, бо той повчав, що гицлем ростеш, вовкулакою, увірвителем, куролапом на фермі! (Є. Пашковський).
Значення в інших словниках
- гицель — Ги́цель: — людина, яка виловлює собак; вживається також як лайливе слово [54] Словник з творів Івана Франка
- гицель — ги́цель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гицель — -целя і -цля, ч. Людина, що виловлює собак. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гицель — Псар, собакар Словник чужослів Павло Штепа
- гицель — ги́цель 1. той, хто відловлює безпритульних собак (м, ср, ст): До важніших “собитій” в часі мого студенства в Стрию, а був я там шість і півроку, належали ось такі: поставлення пам'ятника в “Вільшині” для жовнірів зі стрийського полку... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гицель — (-целя і -цля) ч.; мол., жрм; зневажл. Хлопець, чоловік. Троє кремезних гицлів помалу спустилися по східцях і підійшли до джипа (Л. Кононович, Феміністка). Словник жарґонної лексики української мови
- гицель — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- гицель — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
- гицель — Ги́цель, ги́цля, -цлеві; ги́цлі, -цлів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гицель — ГИ́ЦЕЛЬ, целя і цля, ч. Людина, що виловлює собак. — Спіймали Чорного [собаку].. — Пропав. От чортові гицелі! — вилаявся [Матрос] і плюнув просто перед себе, ніби в вічі тим гицелям (Мик. Словник української мови в 11 томах
- гицель — Гицель, -целя, и -цля м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю! Рудая. І. 65. Словник української мови Грінченка