1. Словник української мови в 11 томах

гицель

ГИ́ЦЕЛЬ, целя і цля, ч. Людина, що виловлює собак.

— Спіймали Чорного [собаку].. — Пропав. От чортові гицелі! — вилаявся [Матрос] і плюнув просто перед себе, ніби в вічі тим гицелям (Мик., II, 1957, 263);

Вночі до двору, як на бойню, з усього села збіглися собаки, хоч ставай за гицеля та промишляй собачими шкурами (Чорн., Потік.., 1956, 333);

*У порівн. — І штани на вас, гей би в найліпшого капітана, а лаєтесь, як той вибачте, гицель… (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959,157);

// Уживається як лайливе слово.

Ніхто й припустити не міг, що той триклятий гицель, Однокрил, посуне в наступ цієї суботи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 126);

— Не чув там, чоловіче добрий, не буде нам [в’язням] якої полегкості? Може, хоч стріляти нашого брата заборонили б отим гицелям [фашистам]? (Збан., Єдина, 1959, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гицель — Ги́цель: — людина, яка виловлює собак; вживається також як лайливе слово [54] Словник з творів Івана Франка
  2. гицель — ги́цель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. гицель — -целя і -цля, ч. Людина, що виловлює собак. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гицель — Псар, собакар Словник чужослів Павло Штепа
  5. гицель — ГИ́ЦЕЛЬ, целя і цля, ч., розм. Той, хто займається відловлюванням бездоглядних собак. – Спіймали Чорного [собаку] .. – Пропав. От чортові гицелі! – вилаявся [Матрос] і плюнув просто перед себе, ніби в вічі тим гицелям (І. Словник української мови у 20 томах
  6. гицель — ги́цель 1. той, хто відловлює безпритульних собак (м, ср, ст): До важніших “собитій” в часі мого студенства в Стрию, а був я там шість і півроку, належали ось такі: поставлення пам'ятника в “Вільшині” для жовнірів зі стрийського полку... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. гицель — (-целя і -цля) ч.; мол., жрм; зневажл. Хлопець, чоловік. Троє кремезних гицлів помалу спустилися по східцях і підійшли до джипа (Л. Кононович, Феміністка). Словник жарґонної лексики української мови
  8. гицель — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  9. гицель — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
  10. гицель — Ги́цель, ги́цля, -цлеві; ги́цлі, -цлів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. гицель — Гицель, -целя, и -цля м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю! Рудая. І. 65. Словник української мови Грінченка