гич

ГИЧ, і, ж., діал. Гичка (у 1 знач.).

А картопля народила, аж гич сплітається (Коцюб., II, 1955, 15);

Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк, гробак корінець ранить, дротянка гич січе, лист всиха (Горд., II, 1959, 14);

*У порівн. Нечесане волосся у клоччя збилось і аж пожовкло, як гич у пшенички (Мирний, III, 1954, 130).

◊ Ні (ані́) гич — нічого, ніскільки.

[Зінька:] Жалібниць багато, та допомоги ані гич! (Кроп., II, 1958, 20);

Двадцять чільних Провідників тих «рухів шкільних» Прикликав [пан], не сказав ні гич, А лиш по черзі простирати Велів і кожному вліпляти По двадцять солених палиць (Фр., X, 1954, 287);

— Ну, що це таке мінус вісім, — аж нахиляється до Філенка Федір Васильович. — Гляди, він і цього не знає.. Ні гич не знає! (Мушк., Чорний хліб, 1960, 20);

І гич не до ре́чі — зовсім не до речі.

Оженитися старому На такій дитині!.. не женися! 1 гич не до речі! (Шевч.. 11, 1953, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гич — Гич: — ні гич: ані словечка, нічогісінько [X] — ні гич: нічого, ніскільки [1] Словник з творів Івана Франка
  2. гич — гич іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. гич — -і, ж. Бадилля, ботвина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гич — ГИЧ, і, ж., діал. Гичка (у 1 знач.). Картопля народила, аж гич сплітається (М. Коцюбинський); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк, гробак корінець ранить, дротянка гич січе, лист всиха (К. Словник української мови у 20 томах
  5. гич — див. стебло Словник синонімів Вусика
  6. гич — ні (ані́) гич. Зовсім нічого; ніскільки. — Пан обозний не знайшов там, де сильно сподівався, ані найменшої ознаки будь-якого скарбу, ані гич! (О. Ільченко). Фразеологічний словник української мови
  7. гич — БОТВИ́НА (збірн. — стебла й листя коренеплідних рослин), БОТВИ́ННЯ, ГИ́ЧКА, ГИЧ діал. (стебла і листя перев. коренеплодів та бульбоплодів). Від залізниці розбігалися в синю далечінь рівні, як стріла, буйнозелені рядки ботвини (О. Словник синонімів української мови
  8. гич — Гич, -чі ж. 1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній. 2) ні гич. Ничего. Ном. № 5951. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. Грин. ІІІ. 640. і гич не до речі. Ни складу, ни ладу. Шевч. Словник української мови Грінченка