главк
ГЛАВК, у, ч., іст.
Орган управління в міністерствах і відомствах колишнього Радянського Союзу, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства й відомства.
– Приїхав до нас уночі на завод високий чин, мало не з верховного штабу, – розповідав робітник, – ну, як начальник главку, скажімо (О. Гончар);
– Ось донечка першого референта начальника главку м'ясо-молочної промисловості (О. Чорногуз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- главк — главк іменник чоловічого роду орган управління в міністерствах і відомствах колишнього Радянського Союзу, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості) іст. Орфографічний словник української мови
- главк — -у, ч., іст. Орган управління в радянських міністерствах і відомствах, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства і відомства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- главк — ГЛАВК, у, ч. Орган управління в міністерствах і відомствах, що відає підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства і відомства. Словник української мови в 11 томах