главк
ГЛАВК, у, ч. Орган управління в міністерствах і відомствах, що відає підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства і відомства.
При переході від розв’язання завдань відбудовного періоду до здійснення широкої програми соціалістичної індустріалізації країни були організовані спеціалізовані наркомати і главки (Рад. Укр., 17.11 1957, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- главк — главк іменник чоловічого роду орган управління в міністерствах і відомствах колишнього Радянського Союзу, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості) іст. Орфографічний словник української мови
- главк — -у, ч., іст. Орган управління в радянських міністерствах і відомствах, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства і відомства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- главк — ГЛАВК, у, ч., іст. Орган управління в міністерствах і відомствах колишнього Радянського Союзу, що відав підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства й відомства. Словник української мови у 20 томах