глава
ГЛАВА́¹, и́, уроч.
1. ж., заст. Те саме, що голова́ 1.
До його кралася змія Крилатая, з сім’ю главами (Котл., І, 1952, 213);
Верба сріблиться, наче борода Чи шевелюра на главі пророчій (Рильський, II, 1946, 5).
2. ч. і ж., чого. Той, хто стоїть на чолі кого-, чого-небудь.
Минає ніч, простує до садочку Глава арабів, старшина йменитий (Крим., Вибр., 1965, 155);
Звістку про наступну зустріч глав урядів СРСР і США вітають багато визначних профспілкових, громадських і релігійних діячів Англії (Рад. Укр., б.УІІІ 1959, 4).
ГЛАВА́², и́, ж. Розділ книги, статті, що позначається нумерацією або окремим заголовком.
Сьогодні задумав писати одну повістину. Главу вже накомпонував, що буде дальше — не знаю (Мирний, V, 1955, 341);
Леніна книги і глави — всім мільйонам розкрить (Ус., Вибр., 1948, 10);
*Образно. Двадцятий вік, майбутнього провісник, Нову главу історії почав (Дор., Тобі, народе.., 1959, 84).
Значення в інших словниках
- глава — глава́ 1 іменник чоловічого роду голова * Але: дві, три, чотири глави́ глава́ 2 іменник чоловічого роду, істота керівник * Але: дві, три, чотири глави́ глава́ 3 іменник чоловічого роду розділ * Але: дві, три, чотири глави́ Орфографічний словник української мови
- глава — [глава] -ви, д. і м. -в'і, мн. главие, глав дв'і глави Орфоепічний словник української мови
- глава — I -и, ч. і ж., чого. Той, хто стоїть на чолі кого-, чого-небудь. Глава виконавчої влади — вищий керівник органів державного управління на загальнонаціональному чи регіональному рівні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глава — (зборів) голова, (книжки) розділ, (родини) батько Словник чужослів Павло Штепа
- глава — ГЛАВА́¹, и́. 1. ж., заст. Те саме, що голова́ 1. До його кралася змія Крилатая, з сім'ю [сімома] главами (І. Котляревський); Верба сріблиться, наче борода Чи шевелюра на главі пророчій (М. Рильський). 2. ч. і ж., чого, уроч. Словник української мови у 20 томах
- глава — див. керівник Словник синонімів Вусика
- глава — ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБ розм., КАЗА́Н ірон., жарт., МАКІ́ТРА ірон., МАКОТИ́РЯ ірон., ДОВБЕ́ШКА зневажл., КУ́МПОЛ зневажл., ГЛАВА́ уроч., заст., ГИ́РЯ діал., зневажл. (Катерина:) Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Словник синонімів української мови
- глава — (ст.слов.) Назва бані, що спочатку виконувалася у формі шолома, пізніше цибулини, груші, конуса, маківки, шару, гриба, парасольки тощо, котра вживалася при завершення християнських церков, іудаїстських синагог, мусульманських мечетей... Архітектура і монументальне мистецтво
- глава — Глава, -ви ж. 1) = голова. 2) Глава въ книжкѣ. 3) мн. глави. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = главосік. Словник української мови Грінченка