глава

глава́

[глава]

и, д. і м. -в'і, мн. главие, глав

дв'і глави

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глава — I -и, ч. і ж., чого. Той, хто стоїть на чолі кого-, чого-небудь. Глава виконавчої влади — вищий керівник органів державного управління на загальнонаціональному чи регіональному рівні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. глава — ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБ розм., КАЗА́Н ірон., жарт., МАКІ́ТРА ірон., МАКОТИ́РЯ ірон., ДОВБЕ́ШКА зневажл., КУ́МПОЛ зневажл., ГЛАВА́ уроч., заст., ГИ́РЯ діал., зневажл. (Катерина:) Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Словник синонімів української мови
  3. глава — ГЛАВА́¹, и́. 1. ж., заст. Те саме, що голова́ 1. До його кралася змія Крилатая, з сім'ю [сімома] главами (І. Котляревський); Верба сріблиться, наче борода Чи шевелюра на главі пророчій (М. Рильський). 2. ч. і ж., чого, уроч. Словник української мови у 20 томах
  4. глава — див. керівник Словник синонімів Вусика
  5. глава — (зборів) голова, (книжки) розділ, (родини) батько Словник чужослів Павло Штепа
  6. глава — Глава, -ви ж. 1) = голова. 2) Глава въ книжкѣ. 3) мн. глави. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = главосік. Словник української мови Грінченка
  7. глава — (ст.слов.) Назва бані, що спочатку виконувалася у формі шолома, пізніше цибулини, груші, конуса, маківки, шару, гриба, парасольки тощо, котра вживалася при завершення християнських церков, іудаїстських синагог, мусульманських мечетей... Архітектура і монументальне мистецтво
  8. глава — глава́ 1 іменник чоловічого роду голова * Але: дві, три, чотири глави́ глава́ 2 іменник чоловічого роду, істота керівник * Але: дві, три, чотири глави́ глава́ 3 іменник чоловічого роду розділ * Але: дві, три, чотири глави́ Орфографічний словник української мови
  9. глава — ГЛАВА́¹, и́, уроч. 1. ж., заст. Те саме, що голова́ 1. До його кралася змія Крилатая, з сім’ю главами (Котл., І, 1952, 213); Верба сріблиться, наче борода Чи шевелюра на главі пророчій (Рильський, II, 1946, 5). 2. ч. і ж., чого. Словник української мови в 11 томах