1. Словник української мови у 20 томах

гладіаторський

ГЛАДІА́ТОРСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до гладіа́тор.

[Публій (до Хуси):] Цікаво, чим ви бавите народ? Ні гладіаторських боїв, ні цирку, ані театру навіть! (Леся Українка);

Життя є життя, воно як та гладіаторська арена. Виживає той, хто дужчий, а головне – спритніший (І. Білик);

// Такий, як у гладіатора.

Під гімнастьоркою опухають гладіаторські м'язи (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладіаторський — гладіа́торський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гладіаторський — -а, -е. Прикм. до гладіатор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гладіаторський — ГЛАДІА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гладіа́тор. У місті Капуї, в одній з гладіаторських шкіл, раби організували змову (Іст. стар. світу, 1957, 173); [Публій (до Хуси):] Цікавий, чим ви бавите народ? Ні гладіаторських боїв, ні цирку, ані театру навіть! (Л. Укр., III, 1952. 180). Словник української мови в 11 томах