1. Словник української мови у 20 томах

глинянка

ГЛИ́НЯНКА, и, ж., розм.

Хата або інша будівля з глини.

Свиней він випасав по вулиці та на вигоні біля глинянок, близько від дому (Ю. Збанацький);

– Можна і до мене, в стару глинянку зайти... Вона останній рік псує шерегу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глинянка — гли́нянка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. глинянка — I глин`янка-и, ж., зах. Глинище. II гл`инянка-и, ж., розм. Хата або інша будівля з глини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глинянка — ХА́ТА (сільська житлова будівля, звичайно одноповерхова); ХАТИ́НА, ХАТЧИ́НА розм. (перев. невелика); МА́ЗАНКА, ХВОРОСТЯ́НКА, ЛІ́ПЛЯ́НКА діал. (зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною); ГЛИ́НЯНКА розм. Словник синонімів української мови
  4. глинянка — ГЛИ́НЯНКА, и, ж., розм. Хата або інша будівля з глини. Свиней він випасав по вулиці та на вигоні біля глинянок, близько від дому (Збан., Сеспель, 1961, 423); — Можна і до мене, в стару глинянку [завітати],.. Вона останній рік псує шерегу (Рад. Укр., 6.IV 1961, 3). Словник української мови в 11 томах
  5. глинянка — Глинянка, -ки ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10. Словник української мови Грінченка