1. Словник української мови у 20 томах

глитнути

ГЛИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.

Однокр. до глита́ти.

– А бач, торгуєте? – одказав хазяїн, глитнувши чималий ковток чаю... (Панас Мирний);

– Ні, я... я... – работорговець судомно глитнув. – Я хочу сказати, що вашу світлість, очевидно, ввели в оману радники (О. Авраменко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глитнути — глитну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. глитнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до глитати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глитнути — КОВТА́ТИ (рухом мускулатури горла проштовхувати щось з порожнини рота в стравохід і шлунок; пити або їсти що-небудь), ПРОКО́ВТУВАТИ, ЛИГА́ТИ розм., ЛИ́КА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. глитнути — ГЛИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до глита́ти. — А бач, торгуєте? — одказав хазяїн, глитнувши чималий ковток чаю… (Мирний, III, 1954, 141). Словник української мови в 11 томах
  5. глитнути — Глитнути, -тну, -неш гл. Однокр. отъ глитати. Глотнуть. Словник української мови Грінченка