говорильня

ГОВОРИ́ЛЬНЯ, і, ж., зневажл.

Засідання або організація, установа й т. ін., де замість діла ведуться довгі безрезультатні розмови.

За столипінським виборчим законом тільки 15 % дорослого населення отримало право голосу. Дума ж так і не стала більш-менш повноцінним парламентом, перетворившись на говорильню (із журн.);

// Безрезультатні розмови.

Це самозречене проповідництво буде принципово відмінним від просторікування у столичних корчмах .. Бо це – патякання і говорильня у замкнутому колі із подібними, де не треба ні духовної напруги, ні самопосвяти (С. Процюк);

Люди терпляче чекають радикальних змін, припинення безплідної говорильні (з газ.).