гожість
ГО́ЖІСТЬ, жості, ж., рідко.
Властивість за знач. го́жий 1, 3.
Груди важко задихали і погляд ухопився за підлогу, щоб не підхопили збурені почуття і не змішали своїм рухом і стрим, і думку, і гожість (Т. Осьмачка);
Міцним “горіхом” виявився головний “працівник” гідрошахти – гідромонітор, навіть не весь монітор, а його проточна частина, насадка, у формах котрої заховані всі секрети продуктивної та іншої гожості механізму (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гожість — го́жість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- гожість — -жості, ж., рідко. Абстр. ім. до гожий 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гожість — Го́жість, -жости, -жості, -жістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гожість — ГО́ЖІСТЬ, жості, ж., рідко. Абстр. ім. до го́жий 1, 3. Я бачив колгоспників, перед якими я внутрішньо шапку скидав і вклонявся їм до землі за гожість та благородство розуму, за величезну політичну грамотність... Словник української мови в 11 томах