1. Словник української мови в 11 томах

гожість

ГО́ЖІСТЬ, жості, ж., рідко. Абстр. ім. до го́жий 1, 3.

Я бачив колгоспників, перед якими я внутрішньо шапку скидав і вклонявся їм до землі за гожість та благородство розуму, за величезну політичну грамотність, за повноту віддачі себе справі будівництва комунізму (Довж., III, 1960, 245);

Міцним «горіхом» виявився головний «працівник» гідрошахти — гідромонітор, навіть не весь монітор, а його проточна частина, насадка, у формах котрої заховані всі секрети продуктивної та іншої гожості механізму (Рад. Укр., 25.VІІ 1962, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гожість — го́жість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. гожість — -жості, ж., рідко. Абстр. ім. до гожий 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гожість — ГО́ЖІСТЬ, жості, ж., рідко. Властивість за знач. го́жий 1, 3. Груди важко задихали і погляд ухопився за підлогу, щоб не підхопили збурені почуття і не змішали своїм рухом і стрим, і думку, і гожість (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. гожість — Го́жість, -жости, -жості, -жістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)