голенький
ГОЛЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до го́лий 1, 3.
Діточки твої, як сиріточки: і голенькі, і босі, і голодні (Г. Квітка-Основ'яненко);
У руках Володимира опинилося зовсім голеньке маля (І. Білик);
Тут маленькі, голенькі дубки, Наче діти, схилялися вниз (П. Воронько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голенький — голе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- голенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до голий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голенький — ГОЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до го́лий. Діточки твої, як сиріточки: і голенькі, і босі, і голодні (Кв.-Осн., II, 1956, 111); Тут маленькі, голенькі дубки, Наче діти, схилялися вниз (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 139). Словник української мови в 11 томах
- голенький — Голий, -а, -е 1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Гол. І. 49. Хоч голий та в поясі. Ном. 11190. голий як бубон, як турецький святий. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. Ном. Словник української мови Грінченка