1. Словник української мови в 11 томах

голенький

ГОЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до го́лий.

Діточки твої, як сиріточки: і голенькі, і босі, і голодні (Кв.-Осн., II, 1956, 111);

Тут маленькі, голенькі дубки, Наче діти, схилялися вниз (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голенький — голе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. голенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до голий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голенький — ГОЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до го́лий 1, 3. Діточки твої, як сиріточки: і голенькі, і босі, і голодні (Г. Квітка-Основ'яненко); У руках Володимира опинилося зовсім голеньке маля (І. Білик); Тут маленькі, голенькі дубки, Наче діти, схилялися вниз (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
  4. голенький — Голий, -а, -е 1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Гол. І. 49. Хоч голий та в поясі. Ном. 11190. голий як бубон, як турецький святий. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. Ном. Словник української мови Грінченка