1. Словник української мови в 11 томах

голиборода

ГОЛИ́БОРОДА, и, ч., заст. Жартівлива назва дорослого учня, який уже голить бороду.

— Ну, не розумію, як такий глупий голиборода може тобі помагати.., — говорить пан Зефірин (Фр., II, 1950, 367);

Приходять аж три чвертокласники [четвертокласники] — все продиуси та голибороди (Свидн., Люборацькі, 1955, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голиборода — голи́борода іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. голиборода — -и, ч., заст. Жартівлива назва дорослого учня, який уже голить бороду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голиборода — ГОЛИ́БОРОДА, и, ч., заст. Жартівлива назва учня, який уже голить бороду. Приходять аж три чвертокласники [четвертокласники] – все прудиуси та голибороди (А. Свидницький); Ну, не розумію, як такий глупий голиборода може тобі помагати.., – говорить пан Зефірин (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. голиборода — див. молодий Словник синонімів Вусика
  5. голиборода — Голиборода, -ди м. Шутливое названіе великовозрастнаго ученика, брѣющаго уже бороду. Приходять аж три четвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 136. Словник української мови Грінченка